Нобелівська премія з фізики 2023 року відзначила революційні досягнення у вивченні надшвидких електронних процесів за допомогою ультракоротких світлових імпульсів, відкриваючи нові горизонти для дослідження атомного світу.
Нобелівська премія фізики
Лауреати та їхні досягнення
3 жовтня 2023 року Нобелівський комітет повідомив про переможців премії з фізики. Нагороду присудили науковцям за дослідження надшвидкого руху електронів за допомогою ультракоротких світлових спалахів.
- Лауреатами стали: Ференц Крауш з Інституту квантової оптики Макса Планка та Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, Енн Л'юйє з Лундського університету Швеції та П'єр Агостіні з Університету штату Огайо.
- За словами Нобелівського комітету, ці дослідники "подарували людству нові інструменти для вивчення світу електронів всередині атомів і молекул". Вони розробили ефективний метод створення надзвичайно коротких світлових імпульсів для вимірювання надшвидких процесів руху та енергетичних змін електронів.
Значення відкриття
"Швидкоплинні події зливаються в нашому сприйнятті, подібно до того, як окремі кадри фільму створюють ілюзію безперервного руху. Однак для дослідження надкоротких подій потрібні спеціальні технології. У світі електронів зміни відбуваються за одну десяту аттосекунди. Цей проміжок часу настільки малий, що в одній секунді стільки ж аттосекунд, скільки секунд минуло від початку існування Всесвіту. Лауреати створили світлові імпульси тривалістю в аттосекунди, що дозволяє досліджувати процеси всередині атомів і молекул", - зазначено у пресрелізі комітету.
- Ці наукові досягнення відкрили можливості для подальшого вивчення процесів, які раніше вважалися занадто швидкими для вимірювання.
Перспективи досліджень
Ева Олссон, очільниця Нобелівського комітету з фізики, підкреслює: "Ми можемо зазирнути у світ електронів. Аттосекундна фізика дозволяє нам зрозуміти механізми, що керують електронами. Наступним кроком стане їх практичне застосування".
На сайті Нобелівської премії доступна спрощена схема експериментальної моделі, яку використовували вчені. Детальніший опис експерименту можна знайти тут. Співробітник Національного науково-природничого музею НАН України у Twitter пояснює значущість цих експериментів простою мовою:
Коротко про Нобелівську премію з фізики. Завдяки своїм експериментам цьогорічні лауреати змогли створити досить короткі спалахи світла для того, щоб зафіксувати надзвичайно швидкий рух електронів. Тред 1/ pic.twitter.com/06HpSr1qCU
— Dovkolabotanika vulgaris (@botanikafake) October 3, 2023
Варто згадати, що влітку 2023 року наукова спільнота очікувала на результати, які мали б підтвердити або спростувати заяву корейських вчених про синтез надпровідника LK-99. Якби їхні результати вдалося відтворити, Нобелівська премія з фізики могла б дістатися саме їм. Однак, на жаль, очікуваного прориву не сталося.
Глосарій
- Нобелівський комітет - організація, відповідальна за присудження Нобелівських премій у різних галузях науки.
- Аттосекунда - одиниця часу, що дорівнює 10^(-18) секунди, використовується для вимірювання надшвидких процесів.
- LK-99 - гіпотетичний надпровідник, синтез якого намагалися здійснити корейські вчені.
- Ференц Крауш - угорсько-австрійський фізик, один з лауреатів Нобелівської премії з фізики 2023 року.
- Енн Л'юйє - канадсько-французька фізикиня, лауреатка Нобелівської премії з фізики 2023 року.
Посилання
- https://www.nobelprize.org/prizes/physics/2023/press-release/
- https://www.nobelprize.org/uploads/2023/10/fig5_fy_en_23.pdf
- https://www.nobelprize.org/uploads/2023/10/advanced-physicsprize2023.pdf
Відповіді на запитання
Хто отримав Нобелівську премію з фізики у 2023 році?
Яке значення має робота цих вчених для науки?
Що таке аттосекунда і яке її значення у цих дослідженнях?
Які перспективи відкриває ця наукова робота?
Чи могла бути присуджена Нобелівська премія з фізики за інше відкриття у 2023 році?
Хештеги
Збережи посилання на цю сторінку
Обговорення теми – Революційні дослідження надшвидкого руху електронів: Нобелівська премія з фізики 2023
Нобелівську премію з фізики 2023 року присуджено трьом вченим за їхні революційні дослідження надзвичайно швидкого руху електронів за допомогою надкоротких спалахів світла. Ференц Крауш, Енн Л'юйє та П'єр Агостіні отримали визнання за свої інноваційні методи у квантовій оптиці.
Останні коментарі
8 коментарів
Написати коментар
Ваша адреса електронної пошти не буде опублікована. Обов'язкові поля відмічені *
Olena
Вау, яка цікава новина! 🤓 Ці вчені зробили неймовірний прорив у фізиці. Уявіть собі, вони можуть спостерігати за рухом електронів! Це ж відкриває стільки можливостей для науки!
Maximilian
Так, Olena, це справді вражає! Особливо цікаво, що вони використовують надкороткі імпульси світла. Цікаво, як це можна застосувати в інших галузях, наприклад, в медицині чи технологіях?
Sophie
Maximilian, я теж про це подумала! 🤔 Може, це допоможе розробити нові методи діагностики захворювань на клітинному рівні? Або створити більш ефективні сонячні панелі? Можливості здаються безмежними!
Ivan
Гм, знову ці нобелівські премії... Все це звучить дуже складно і незрозуміло. Навіщо нам знати про рух електронів? Краще б займалися чимось більш практичним для звичайних людей.
Adriana
Ivan, не будьте таким скептиком! 😄 Саме такі відкриття і ведуть до практичних застосувань. Хто знає, може через кілька років ця технологія буде в кожному смартфоні! Наука - це завжди шлях у невідоме, і це захоплює.
Pierre
Абсолютно згоден з Adriana! 👍 До речі, цікаво, що один з лауреатів - П'єр Агостіні - працює в Університеті штату Огайо. Це показує, як важлива міжнародна співпраця в науці.
Olena
Pierre, ви праві щодо міжнародної співпраці! А ще мене вразило порівняння з кіно - як окремі кадри створюють ілюзію руху. Тепер вчені можуть бачити ці 'кадри' на рівні електронів. Це просто неймовірно! 🎬⚛️
Maximilian
Так, Olena, це чудове порівняння! І подумайте тільки - одна десята аттосекунди... Це настільки мало, що важко навіть уявити. Цікаво, які ще відкриття чекають на нас у майбутньому завдяки цій технології? 🚀🔬